Руйнуємо міфи про ПРОГРАМУВАННЯ

Руйнуємо міфи про ПРОГРАМУВАННЯ

Міф 1. Без таланту та розумових задатків, не стати програмістом

Багато людей вважають себе недостатньо розумними для програмування, а програмістів наділяють здібностями роботів та геніїв. Однак, програмісти – це звичайні люди, які відчувають пристрасть до створення комп’ютерних програм. Здатність людини до створення ефективних програм – це результат прикладених зусиль, подібно результату наполегливих тренувань у спорті.

На перший погляд, комп’ютерні програми здаються занадто складними і незрозумілими. Що ж говорити про китайські ієрогліфи, проте, близько 1,3 млрд жителів планети можуть спокійно читати, писати і розуміти китайське письмо. Щоб писати код не потрібно бути генієм:  потрібно мати інтерес, логічне мислення, стимул та самодисципліну.

Міф 2. Потрібно добре знати математику та фізику

Успіх в програмуванні не залежить саме від математичних перемог, для старту в програмуванні достатньо шкільних знань алгебри. Програмування – це написання інструкцій для виконання певних завдань комп’ютером. Це як створення рецепта для приготування тістечок. Потрібно вміти зважувати та рахувати вагу, знати властивості інгредієнтів, відрізняти круглу форму від прямокутної, описувати послідовність дій. Ніякої надскладної математики!

Так, математика відіграє величезне значення. Створюючи ігри потрібно володіти тригонометрією, вміти вирішувати диференціальні рівняння і працювати з матрицями, але це фундаментальні знання, які піддаються інтелектуальній людині.  У спеціальних випадках для використання додаткових знань з математики та фізики, можна пройти додаткове навчання.

Міф 3. Програмувати потрібно починати в ранньому дитинстві

В надшвидкому ритмі сучасного життя деякі батьки хвилюються упустити момент вчасності у здобутті знань їх дітьми. Cправжнє програмування  (мова йде не про логіку програмування, яку в сучасному середевищі можна розпочинати і в 3 роки) а саме про написання коду, яке варто починати не раніше 11-13 років, адже невчасний вступ у програмування може відбити все бажання програмувати.

Міф 4. Програмування не для творчих та гуманітарних людей

Програмування – це своєрідне мистецтво. Програмісти занурюються в створення сайтів, програм та ігор, як письменники занурюються в написання романів. Програмування дозволяє висловити свою творчу ідею. Не потрібно розділяти на гуманітарних та точних людей, ресурси людського мозку досить широкі. Кожна людина може розшири свої можливості, головне – праця!

Міф 5. Програмуючи – ти перетворюєшся на нудного “ботана”

Стереотип “ботана” нав’язаний людству кінематографом. Програмісти не ведуть усамітнений спосіб життя: вони товариські і, окрім програмування, мають інші захоплення. Серед них є музиканти, спортсмени, письменники. Програмісти не відрізняються від працівників інших професій. Програмісти відвідують безліч конференцій, організовують клуби за інтересами та люблять веселі компанії.

Міф 6. Потрібно мати хорошу пам’ять та знати всі алгоритми

Мова програмування – не іноземна мова, в якій для розуміння базових речей потрібно пам’ятати близько 1500 слів. Більшість мов програмування мають схожий синтаксис, що містить подібні керуючі конструкції, які при частій практиці не вимагають цілеспрямованого заучування. Те, що ви не можете запам’ятати, ви завжди можете знайти в Мережі або в офіційних інструкціях. Пам’ятати все не тільки не обов’язково, але і не раціонально: деякі знання будуть забуватися або спотворюватися в пам’яті.

Алгоритми – основа програмування. Деякі з них прості, інші для розуміння вимагають особливих знань. Сучасне програмування зменшило число рутинних операцій в процесі створення ПЗ, що звільнило програмісту час для вирішення корисніших завдань. Розібратися і зрозуміти алгоритми НЕОБХІДНО!

Міф 7. Навчання закінчується після проходження курсів

Навчання не закінчується після освоєння базових знань мови програмування. До того ж, вивчити базовий синтаксис мови не так складно, складно навчитися застосовувати його на практиці.

При відсутності практики, навички поступово втрачаються – хоч водіння автомобіля, хоч вишивання хрестиком. А теоретичні знання, які не мали практичного застосування, вивітрюються ще швидше. Згадайте хоча б шкільну програму з того, що в житті не стало в нагоді. Як і при вивченні іноземних мов, тривалі перерви в навчанні можуть так само негативно позначитися на результаті навчання. Навчання ніколи не зупиняється: якщо ви припините вчитися, то через деякий час ви втратите отриманий навик. Щоб не допустити цього, вивчений матеріал корисно постійно підкріплювати практичними навиками.

Ніколи не закінчуйте процес навчання!


Світлини курсу “Програмування на C ++”