Медіаграмотність або ж медіаосвіченість – це набір навичок, що дозволяють людині розуміти, аналізувати, оцінювати та використовувати різні види медійної інформації, включаючи текст, зображення, аудіо та відео. Медіаграмотність охоплює здатність розрізняти різні джерела медійної інформації, критично мислити про подану інформацію та приймати обґрунтовані рішення щодо її використання або реакції на неї.
Медіаграмотність стала особливо важливою в цифрову епоху, коли доступ до інформації надмірно спрощено і велика кількість даних легко доступна кожному. Набуття медіаграмотності є необхідним для захисту від дезінформації, обману та некоректної інформації.
Основні аспекти медіаграмотності включають в себе:
- Критичне мислення.
Це вміння аналізувати медійну інформацію з точки зору її достовірності, точності та об’єктивності. Людина повинна бути здатною ставити питання та сумніватися у поданій інформації.
Критичне мислення – це вміння думати не тільки про те, що ти чуєш або бачиш, а й про те, як це оцінити. Це, якщо ти запитуєш себе: “Чи можна вірити цій інформації?”, “Чому автор говорить саме це?”, або “Чи можливо, що є інша точка зору?”
Коли ти використовуєш критичне мислення, ти не просто приймаєш інформацію “як є”, а аналізуєш і розумієш її глибше. Ти розглядаєш різні сторони справи та прагнеш знайти логіку та обґрунтування за інформацією.
Також, це вміння покладатися на свої власні думки і не боятися запитувати. Критично мисляча людина не просто слідує течії та приймає перше, що чує. Вона самостійно розглядає інформацію та приходить до власних висновків.
- Засоби критичного аналізу.
Засоби критичного аналізу – це інструменти, які допомагають розглядати інформацію з різних сторін і розуміти, наскільки вона може бути достовірною чи об’єктивною. Давайте подивимося на декілька таких інструментів:
Питання про автора:
- “Хто це написав чи сказав?”
- “Чи має автор достатній досвід чи експертність у даній області?”
Питання про джерело:
- “Звідки ця інформація взята?”
- “Чи є це джерело відомим і надійним?”
Аналіз стилю мовлення:
- “Яка мова використовується – емоційна чи об’єктивна?”
- “Чи є використані слова або фрази спрямованими на враження?”
Факт-чекінг:
- “Чи можна перевірити дані, наведені в інформації?”
- “Чи підтверджують цю інформацію інші незалежні джерела?”
Визначення об’єктивності:
- “Чи подана інформація об’єктивна, чи може вона бути спрямована на певний результат?”
- “Чи враховуються різні точки зору?”
Перевірка дати публікації:
- “Коли ця інформація була вперше опублікована?”
- “Чи є вона ще актуальною, чи можливо, вона застаріла?”
Розповсюдження інформації та розпізнавання фейків, дезінформації.
Коли ви використовуєте інструменти критичного мислення та аналізу, ви робите більше, ніж просто читаєте інформацію. Ви активно думаєте про те, що чуєте, бачите або читаєте, і це допомагає вам уникнути попадання на гачок фейків чи впливових інформаційних спроб.
Фейки можуть використовувати заголовки, призначені для привертання уваги, або емоційну мову без обґрунтування фактів.
Фейки можуть поширюватися швидко в соціальних мережах або на платформах для обміну інформацією.
Будьте обережними щодо того, в що ви вірите та чим ділитеся в своїх соціальних мережах
Перед тим як поділитися новиною чи статтею, перевірте її достовірність. Використовуйте надійні джерела. Уважно ставтеся до приватної інформації інших. Не розповсюджуйте особисті дані без дозволу.
Розумійте, що те, що ви публікуєте, може мати вплив на інших. Будьте відповідальними за свої слова та використовуйте соціальні мережі як засіб позитивного впливу.
